Великий тлумачний словник сучасної мови

довершений

дове́ршений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до довершити.

2》 у знач. прикм. Якому властива повнота необхідних позитивних якостей; досконалий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. довершений — дове́ршений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. довершений — див. досконалий  Словник синонімів Вусика
  3. довершений — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. довершений — Дове́ршений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. довершений — ДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до доверши́ти. [Чорний:] Серед огорожі стояв високий стіжок пахучої трави, тільки що вчора накиданий і довершений (Фр., IV, 1950, 421); Образ Дударя [у п’єсі І.  Словник української мови в 11 томах