довершений
дове́ршений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до довершити.
2》 у знач. прикм. Якому властива повнота необхідних позитивних якостей; досконалий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довершений — дове́ршений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- довершений — див. досконалий Словник синонімів Вусика
- довершений — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- довершений — Дове́ршений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довершений — ДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до доверши́ти. [Чорний:] Серед огорожі стояв високий стіжок пахучої трави, тільки що вчора накиданий і довершений (Фр., IV, 1950, 421); Образ Дударя [у п’єсі І. Словник української мови в 11 томах