Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

довершений

Дове́ршений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. довершений — дове́ршений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. довершений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до довершити. 2》 у знач. прикм. Якому властива повнота необхідних позитивних якостей; досконалий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довершений — див. досконалий  Словник синонімів Вусика
  4. довершений — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. довершений — ДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до доверши́ти. [Чорний:] Серед огорожі стояв високий стіжок пахучої трави, тільки що вчора накиданий і довершений (Фр., IV, 1950, 421); Образ Дударя [у п’єсі І.  Словник української мови в 11 томах