довершувати —
див. доробляти; закінчувати
Словник синонімів Вусика
довершувати —
ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи).
Словник синонімів української мови
довершувати —
ДОВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВЕРШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. 1. Доводити що-небудь до кінця, закінчувати; завершувати. Поїхав [пан Зефірин] за границю довершувати свої студії (Фр., II, 1950, 370); Ми багато славних справ довершим (Дор., Серед степу.
Словник української мови в 11 томах