доволочити

доволочи́ти

I див. доволікати.

II див. доволочувати.

Значення в інших словниках

1. доволочити — доволочи́ти 1 дієслово доконаного виду волочучи, доставляти когось, щось куди-небудь доволочи́ти 2 дієслово доконаного виду закінчувати волочити  Орфографічний словник української мови
2. доволочити — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
3. доволочити — ДОВОЛОЧИ́ТИ¹ див. доволіка́ти. ДОВОЛОЧИ́ТИ² див. доволо́чувати.  Словник української мови в 11 томах
4. доволочити — Доволочити см. доволочувати.  Словник української мови Грінченка