доволочити —
доволочи́ти 1 дієслово доконаного виду волочучи, доставляти когось, щось куди-небудь доволочи́ти 2 дієслово доконаного виду закінчувати волочити
Орфографічний словник української мови
доволочити —
I див. доволікати. II див. доволочувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доволочити —
ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
доволочити —
Доволочити см. доволочувати.
Словник української мови Грінченка