доволочитися
ДОВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док.
1. Вештаючись без діла, зазнати неприємностей.
2. Надмірно упадаючи за ким-небудь, постійно залицяючись, зазнати неприємностей.
Словник української мови (СУМ-11)ДОВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док.
1. Вештаючись без діла, зазнати неприємностей.
2. Надмірно упадаючи за ким-небудь, постійно залицяючись, зазнати неприємностей.
Словник української мови (СУМ-11)