Словник української мови в 11 томах

доволочитися

ДОВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док.

1. Вештаючись без діла, зазнати неприємностей.

2. Надмірно упадаючи за ким-небудь, постійно залицяючись, зазнати неприємностей.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доволочитися — доволочи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. доволочитися — -очуся, -очишся, док. 1》 Вештаючись без діла, зазнати неприємностей. 2》 Надмірно упадаючи за ким-небудь, постійно залицяючись, зазнати неприємностей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доволочитися — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. доволочитися — Доволочитися, -чуся, -чишся гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. 11. 96.  Словник української мови Грінченка