догоджання

догоджа́ння

-я, с.

Дія за знач. догоджати.

Значення в інших словниках

1. догоджання — догоджа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. догоджання — ДОГОДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. догоджа́ти. Як спотворили мою душу, тіло і саму роль погані театральні звички, акторські штучки, мимовільне догоджання публіці.! (Моє життя в мист., 1955, 317).  Словник української мови в 11 томах