догоджання

ДОГОДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. догоджа́ти.

Як спотворили мою душу, тіло і саму роль погані театральні звички, акторські штучки, мимовільне догоджання публіці.! (Моє життя в мист., 1955, 317).

Значення в інших словниках

1. догоджання — догоджа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. догоджання — -я, с. Дія за знач. догоджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови