догоджання
ДОГОДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. догоджа́ти.
Як спотворили мою душу, тіло і саму роль погані театральні звички, акторські штучки, мимовільне догоджання публіці.! (Моє життя в мист., 1955, 317).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догоджання — догоджа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- догоджання — -я, с. Дія за знач. догоджати. Великий тлумачний словник сучасної мови