догода
ДОГО́ДА, и, ж.
1. Вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приємність, викликати в когось прихильність.
[Парвус:] А нащо ти скликав у себе збори, не бувши християнином? Невже ж пак, щоб догодити жінці?.. Чому ж ти вже для більшої догоди не вступиш до громади? (Л. Укр., II, 1951, 442);
Її жіночі протести й вихована чемність милувала його черству, пошматовану штучними догодами натуру (Ле, Міжгір’я, 1953, 271).
На (у, в) дого́ду кому, чому — намагаючись догодити кому-небудь.
— Правда, що тепер мудріші Люди стали, — не вбивають Одне одного в догоду Богові й небесним силам! (Л. Укр., IV, 1954, 152);
Фальсифікатори спадщини Толстого здавна вже намагалися спотворити справжнє обличчя письменника на догоду правлячим класам (Рад. літ-во, 1, 1961, 51).
2. заст. Зручність, вигода.
— Ну та й добра ж наймичка оця Сиклета! зараз постереже, в чому мені недогода або догода! — думав дід (Н.-Лев., IV, 1956, 219);
// Достаток, розкіш.
[Йоганна:] І я вже не могла в палатах жити, в добрі, в догоді, — я пішла за ним (Л. Укр., III, 1952, 162).
Значення в інших словниках
- догода — дого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- догода — (дія) догоджання, задоволяння; (у чому) вигода, зручність; ОК. розкіш, достаток. Словник синонімів Караванського
- догода — -и, ж. 1》 Вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приємність, викликати в когось прихильність. На догоду кому, чому — намагаючись догодити кому-небудь. 2》 заст. Зручність, вигода. || Достаток, розкіш. Великий тлумачний словник сучасної мови
- догода — ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов). Словник синонімів української мови
- догода — Догода, -ди ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. І. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка