догода

ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов). Тут у Карпатах є й свої вигоди: люди принаймні не мерзнуть зимою в хатах і не трусяться од холоду (І. Нечуй-Левицький); Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем (з журналу); — Мені в тебе у всьому догода, і ніхто мене не кривдить і не зобижає (І. Нечуй-Левицький); Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби (Марко Вовчок); Місто дихало теплом нагрітого за день каміння, затишком людських осель (П. Загребельний); Жила на передмісті, замість перейти до свого будинку (в місті) і користатись комфортом (Ірина Вільде).

ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Оточив би молоду жінку достатком, гараздами і добивав би ся любові (Г. Хоткевич); — Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва (М. Стельмах); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї (О. Гончар); Ділив (Василь) поле, ліс, луки. Ділив справедливо, враховуючи все — скільки дітей, робочих рук, яка заможність (О. Бердник); Багато і гарно робив (Лаврон), а статку все не мав (В. Речмедін); Не ростуть їх достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний); — Ніякі блага не втримують людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість... (П. Інгульський); Переїхавши до Намангана, Євген Вікторович створив потрібні умови догоди (І. Ле); Ой у полі хата нова, Хата і кімната, А в тій хаті і кімнаті Усякої благодаті (пісня); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (з газети). — Пор. 1. бага́тство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догода — дого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. догода — (дія) догоджання, задоволяння; (у чому) вигода, зручність; ОК. розкіш, достаток. Словник синонімів Караванського
  3. догода — -и, ж. 1》 Вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приємність, викликати в когось прихильність. На догоду кому, чому — намагаючись догодити кому-небудь. 2》 заст. Зручність, вигода. || Достаток, розкіш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. догода — ДОГО́ДА, и, ж. 1. Вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приємність, викликати в когось прихильність. [Парвус:] А нащо ти скликав у себе збори, не бувши християнином? Невже ж пак, щоб догодити жінці?.. Словник української мови в 11 томах
  5. догода — Догода, -ди ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. І. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка