догода

Догода, -ди

ж.

1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. І. 501.

2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догода — дого́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. догода — (дія) догоджання, задоволяння; (у чому) вигода, зручність; ОК. розкіш, достаток. Словник синонімів Караванського
  3. догода — -и, ж. 1》 Вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приємність, викликати в когось прихильність. На догоду кому, чому — намагаючись догодити кому-небудь. 2》 заст. Зручність, вигода. || Достаток, розкіш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. догода — ВИГО́ДА (те, що полегшує життя, побут; сприятливі умови), ЗРУ́ЧНІСТЬ, ДОГО́ДА заст., ПРИДО́БА заст.; ЗА́ТИ́ШОК (сприятливі побутові умови); КОМФОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, КОМФО́РТ (сукупність найзручніших перев. побутових умов). Словник синонімів української мови
  5. догода — ДОГО́ДА, и, ж. 1. Вчинки, дії, спрямовані на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приємність, викликати в когось прихильність. [Парвус:] А нащо ти скликав у себе збори, не бувши християнином? Невже ж пак, щоб догодити жінці?.. Словник української мови в 11 томах