дозволенний

дозволе́нний

-а, -е.

Якого можна дозволити, допустити; допустимий. Дозволенна річ.

Значення в інших словниках

1. дозволенний — дозволе́нний прикметник допустимий; можливий  Орфографічний словник української мови
2. дозволенний — (вчинок) припустимий, припущенний, допустимий, можливий, узаконений, законний, леґальний; Р. дозволений, не заборонений, санкціонований.  Словник синонімів Караванського
3. дозволенний — МОЖЛИ́ВИЙ (який можна здійснити; який може відбутися, статися), ЕВЕНТУА́ЛЬНИЙ книжн.; МИ́СЛИ́МИЙ (який може бути, відбуватися); ПОТЕНЦІ́ЙНИЙ (який при першій-ліпшій нагоді може стати ким-небудь); ДОПУСТИ́МИЙ, ПРИПУСТИ́МИЙ...  Словник синонімів української мови
4. дозволенний — ДОЗВОЛЕ́ННИЙ, а, е. Який можна дозволити, допустити; допустимий. Дозволенна річ.  Словник української мови в 11 томах