дозволений
дозво́лений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до дозволити 1).
|| дозволено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Якого можна дозволити, допустити; допустимий.
Дозволений актив фін. — у податковій практиці ряду країн – актив, що розглядається як інвестиція і виключається з сум, що оподатковуються на прибуток.
|| у знач. ім. дозволене, -ного, с. Те, що дозволяється, допускається.
Великий тлумачний словник сучасної української мови