1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дозволений

дозво́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до дозволити 1).

|| дозволено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Якого можна дозволити, допустити; допустимий.

Дозволений актив фін. — у податковій практиці ряду країн – актив, що розглядається як інвестиція і виключається з сум, що оподатковуються на прибуток.

|| у знач. ім. дозволене, -ного, с. Те, що дозволяється, допускається.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дозволений — дозво́лений дієприкметник якого дозволили; допустимий Орфографічний словник української мови
  2. дозволений — ДОЗВОЛЕНИЙ – ДОЗВОЛЕННИЙ Дозволений. 1. Дієприкм. від дозволити. Тут не дозволені концерти (В.Самійленко). 2. прикм. Який можна дозволити; допустимий: дозволена книжка. Дозволенний. Те саме, що дозволений 2: дозволенна річ. Літературне слововживання
  3. дозволений — МОЖЛИ́ВИЙ (який можна здійснити; який може відбутися, статися), ЕВЕНТУА́ЛЬНИЙ книжн.; МИ́СЛИ́МИЙ (який може бути, відбуватися); ПОТЕНЦІ́ЙНИЙ (який при першій-ліпшій нагоді може стати ким-небудь); ДОПУСТИ́МИЙ, ПРИПУСТИ́МИЙ... Словник синонімів української мови
  4. дозволений — Дозво́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дозволений — ДОЗВО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до дозво́лити 1. — Хто тут співає? одчиняй! Тут не дозволені концерти!.. (Сам., І, 1958, 243); // дозво́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах