дозвіл
до́звіл
-волу, ч.
1》 Зняття заборони.
2》 Згода, що дає право на здійснення чого-небудь.
|| Документ, який посвідчує таке право.
З вашого дозволу — ввічлива форма, якою просять згоди співбесідника на що-небудь.
З дозволу сказати — вставні слова, які вказують, що згаданий предмет, особа і т. ін. не варті, не заслуговують уживаної назви.
3》 У системах обробки інформації – отримання права доступу до програм або даних.
Дозвіл вступу — дозвіл на використання прав доступу до даних і програм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови