Великий тлумачний словник сучасної мови

доказати

доказа́ти

див. доказувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доказати — доказа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. доказати — доказа́ти свого́. Зробити по-своєму, добитися здійснення своєї мети. Брюховецький доказав таки свого, хоч після й прийняв слушну кару од гетьмана Дорошенка (П. Куліш); Якось глянула (Хима) в чисту воду та й не пізнала самої себе..: “Чи се я?...  Фразеологічний словник української мови
  3. доказати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. доказати — ДОКАЗА́ТИ див. дока́зувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. доказати — Доказати см. доказувати.  Словник української мови Грінченка