докорінний

докорі́нний

-а, -е.

Який стосується основ, коренів чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. докорінний — докорі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. докорінний — [докоур’ін:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. докорінний — ДОКОРІ́ННИЙ (який стосується основних питань, порушує основи чого-небудь), ГРУНТО́ВНИЙ, КОРІННИ́Й, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ рідше. — Питання про докорінну реконструкцію нашого заводу в принципі вже було розв'язане (Ю.  Словник синонімів української мови
4. докорінний — ДОКОРІ́ННИЙ, а, е. Який стосується основ, коренів чого-небудь. — Я мрію про більше — про докорінну перебудову села (Чаб., Стоїть явір..  Словник української мови в 11 томах