докочувати

доко́чувати

-ую, -уєш, недок., докотити, -очу, -отиш, док., перех.

Котячи, переміщувати що-небудь до якогось місця, до певної межі.

Значення в інших словниках

1. докочувати — доко́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докочувати — ДОКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Кочуючи, дістатися до якогось місця. – Ми ж не будемо знати, де хан Булгак. Бува, котрась його орда докочує аж до Лиману? Треба йти на Лиман (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах
3. докочувати — ДОКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. Котячи, переміщувати що-небудь до якогось місця, до певної межі. Докочувати бочку до льоху; *Образно. Море несло на собі хвилю і, докотивши, коротким, навиклим рухом скидало її на берег (Коцюб., II, 1955, 290).  Словник української мови в 11 томах
4. докочувати — Докочувати, -чую, -єш сов. в. докотити, -чу, -тиш, гл. Докатывать, докатить, прикатывать, прикатить.  Словник української мови Грінченка