докочуватися

доко́чуватися

-уюся, -уєшся, недок., докотитися, -очуся, -отишся, док.

1》 Котячись, досягати якого-небудь місця, певної межі.

2》 перен., розм. Доходити, доводити себе до чого-небудь небажаного.

3》 Доноситися (про сильні, розкотисті звуки і т. ін.).

|| Доходити, поширюватися, ставати відомим.

4》 розм. Діставатися, добиратися, доїжджати куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. докочуватися — доко́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докочуватися — ДІЙТИ́ до чого (до певного стану, якихось обставин, перев. несприятливих), ДІЖДА́ТИ чого, ДІЖДА́ТИСЯ чого, ДОЧЕКА́ТИСЯ (ДОЧЕКА́ТИ рідше) чого, ДОЖИ́ТИ, ДОЖИ́ТИСЯ розм., ДОКОТИ́ТИСЯ розм., ДОСТУ́КАТИСЯ розм., ДОГРА́ТИСЯ розм., ДОПЛИГА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
3. докочуватися — ДОКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, досягати якого-небудь місця, певної межі. Докотився м’яч до тину, *Образно. Хвилі лізуть на берег і одкочуються назад. Ще хвилі — докочуються до слідів на піску (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах