Великий тлумачний словник сучасної мови

докошувати

доко́шувати

-ую, -уєш, недок., докосити, -ошу, -осиш, док., перех. і без додатка.

Закінчувати косити; косити до певного місця, до певної межі, до якогось часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. докошувати — доко́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. докошувати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика
  3. докошувати — Доко́шувати, -ко́шую, -ко́шуєш; докоси́ти, -кошу́, -ко́сиш, -ко́сять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. докошувати — ДОКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати косити; косити до певного місця, до певної межі, до якогось часу. — Я лиш пообідав І збирався йти на он сей груник, Де якраз докошували сіно (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. докошувати — Докошувати, -шую, -єш сов. в. докосити, -шу, -сиш, гл. Докашивать, докосить. З одного кінця докошували, а з другого гребці гребли. Г. Барв. 146.  Словник української мови Грінченка