докривати

докрива́ти

-аю, -аєш, недок., докрити, -ию, -иєш, док., перех.

Закінчувати крити що-небудь; крити до кінця, до якогось місця.

Значення в інших словниках

1. докривати — докрива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докривати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика
3. докривати — ДОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Закінчувати крити що-небудь; крити до кінця, до якогось місця. — Звідки я хату докрию, коли й снопа околоту не маю? (Ю. Янов., І, 1954, 32); Докрити до причілка.  Словник української мови в 11 томах