докривати

ДОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Закінчувати крити що-небудь; крити до кінця, до якогось місця.

— Звідки я хату докрию, коли й снопа околоту не маю? (Ю. Янов., І, 1954, 32);

Докрити до причілка.

Значення в інших словниках

1. докривати — докрива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докривати — -аю, -аєш, недок., докрити, -ию, -иєш, док., перех. Закінчувати крити що-небудь; крити до кінця, до якогось місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докривати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика