долинати

долина́ти

-аю, -аєш, недок., долинути, -ну, -неш, док.

Поширюючись, доноситися до чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи).

Значення в інших словниках

1. долинати — долина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. долинати — (- звук) прориватися, долітати, надлітати, западати в ухо, д. доноситися; (- запах) тягнути, ширитися; п! ЛИНУТИ.  Словник синонімів Караванського
3. долинати — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. долинати — Долина́ти, -на́ю, -на́єш; доли́ну́ти, -ли́ну, -ли́неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. долинати — ДОЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЛИ́НУТИ, ну, неш, док. Поширюючись, доноситися до чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи). З долини, із ставу, долинав рівний невгамовний крекіт жаб (Тулуб, Людолови, І, 1957, 36)...  Словник української мови в 11 томах