доломлений

доло́млений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до доломити.

Значення в інших словниках

1. доломлений — доло́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доломлений — ДОЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до доломи́ти. Очеретиною доломленою вочевидь є той, хто з певною пристрастю виконує заповідь Божу; його треба не доломлювати і відсікати, а зцілювати, як навчав Господь (з рел.-церк. літ.); Доломлена гілка; Доломлене дерево.  Словник української мови у 20 томах