доломлений
ДОЛО́МЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до доломи́ти.
Очеретиною доломленою вочевидь є той, хто з певною пристрастю виконує заповідь Божу; його треба не доломлювати і відсікати, а зцілювати, як навчав Господь (з рел.-церк. літ.);
Доломлена гілка;
Доломлене дерево.
Словник української мови (СУМ-20)