Словник української мови у 20 томах

доломлений

ДОЛО́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до доломи́ти.

Очеретиною доломленою вочевидь є той, хто з певною пристрастю виконує заповідь Божу; його треба не доломлювати і відсікати, а зцілювати, як навчав Господь (з рел.-церк. літ.);

Доломлена гілка;

Доломлене дерево.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. доломлений — доло́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. доломлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доломити.  Великий тлумачний словник сучасної мови