домучувати

дому́чувати

-ую, -уєш, недок., домучити, -чу, -чиш, док., перех.

1》 Муками доводити кого-небудь до повного знесилля, до загибелі.

2》 перен., розм.

Значення в інших словниках

1. домучувати — дому́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. домучувати — ДОМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Муками доводити кого-небудь до повного знесилля, до загибелі. Як він [Василь] найдорожче для його усього на світі кине домучувать отим катам?...  Словник української мови в 11 томах