допит
до́пит
-у, ч., юр.
Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидо́пит
-у, ч., юр.
Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови