Великий тлумачний словник сучасної мови

доповнити

допо́внити

див. доповнювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. доповнити — допо́внити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. доповнити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  3. доповнити — ДОПО́ВНИТИ див. допо́внювати. ДОПО́ВНИТИ див. допо́внювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. доповнити — Доповнити, -ся см. доповняти, -ся.  Словник української мови Грінченка