допущення

допу́щення

-я, ж.

Дія за знач. допускати, допустити 1), 2).

Значення в інших словниках

1. допущення — допу́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. допущення — ДОПУ́ЩЕННЯ, я, ж. Дія за знач. допуска́ти, допусти́ти 1, 2. В 1781 р. [М. П.] Соколов подає прохання в Державну медичну колегію про допущення його до екзамену на вчений ступінь доктора (Видатні вітч. географи.., 1954, 43).  Словник української мови в 11 томах