допущення

ДОПУ́ЩЕННЯ, я, ж. Дія за знач. допуска́ти, допусти́ти 1, 2.

В 1781 р. [М. П.] Соколов подає прохання в Державну медичну колегію про допущення його до екзамену на вчений ступінь доктора (Видатні вітч. географи.., 1954, 43).

Значення в інших словниках

1. допущення — допу́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. допущення — -я, ж. Дія за знач. допускати, допустити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови