1. Словник української мови в 11 томах

допущення

ДОПУ́ЩЕННЯ, я, ж. Дія за знач. допуска́ти, допусти́ти 1, 2.

В 1781 р. [М. П.] Соколов подає прохання в Державну медичну колегію про допущення його до екзамену на вчений ступінь доктора (Видатні вітч. географи.., 1954, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допущення — допу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. допущення — -я, ж. Дія за знач. допускати, допустити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови