допущений
ДОПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до допусти́ти.
На будівництво був допущений тільки всіма поважаний кореспондент (Ле, Міжгір’я, 1953, 413);
Треба було швидше гасити допущену Слащовим пожежу (Гончар, Таврія.., 1957, 606).
Словник української мови (СУМ-11)