досвідчитися

досві́дчитися

-чуся, -чишся, док., діал.

Переконатися; дізнатися.

Значення в інших словниках

1. досвідчитися — досві́дчитися дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. досвідчитися — ДОСВІ́ДЧИТИСЯ див. досві́дчуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. досвідчитися — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. досвідчитися — ДОСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Переконатися; дізнатися. Перебираючись з місця на місце, він набрів аж на Басарабію і досвідчився, що в забродських ватагах багато вербівських втікачів (Н.-Лев., II, 1956, 251).  Словник української мови в 11 томах
5. досвідчитися — Досвідчатися, -чаюся, -єшся сов. в. досвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. Васильк. у. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать.  Словник української мови Грінченка