досвідчити

досві́дчити

див. досвідити.

Значення в інших словниках

1. досвідчити — досвідчити (171)—зазнати, відчути [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. досвідчити — досві́дчити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. досвідчити — ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. досвідчити — ДОСВІ́ДЧИТИ див. досвіди́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. досвідчити — Досвідчити, -ся см. досвідчати, -ся.  Словник української мови Грінченка