досвідчити —
досвідчити (171)—зазнати, відчути [MО,V]
Словник з творів Івана Франка
досвідчити —
досві́дчити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
досвідчити —
див. досвідити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
досвідчити —
ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
досвідчити —
Досвідчити, -ся см. досвідчати, -ся.
Словник української мови Грінченка