1. Словник української мови в 11 томах

досвідчити

ДОСВІ́ДЧИТИ див. досвіди́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досвідчити — досвідчити (171)—зазнати, відчути [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. досвідчити — досві́дчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. досвідчити — див. досвідити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. досвідчити — ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. досвідчити — Досвідчити, -ся см. досвідчати, -ся. Словник української мови Грінченка