досвідчити
Досвідчити, -ся
см. досвідчати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досвідчити — досвідчити (171)—зазнати, відчути [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- досвідчити — досві́дчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- досвідчити — див. досвідити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досвідчити — ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- досвідчити — ДОСВІ́ДЧИТИ див. досвіди́ти. Словник української мови в 11 томах