Великий тлумачний словник сучасної мови

достовірний

достові́рний

-а, -е.

Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. достовірний — достові́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. достовірний — зап., у. ВІРОГІДНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. достовірний — Вірогідний, певний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. достовірний — ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  5. достовірний — ДОСТОВІ́РНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний. Теми, матеріал для сюжетів своїх п’єс письменник [І. К. Карпенко-Карий] черпав з сучасної йому дійсності та з достовірних історичних джерел (Іст. укр. літ..  Словник української мови в 11 томах