дотепний
доте́пний
-а, -е.
1》 Який відзначається дотепністю.
|| Пройнятий дотепністю.
2》 Оригінальний щодо свого розв'язання, зроблений майстерно, з витонченістю.
3》 до чого, на що, рідко. Здібний, здатний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови