доткливий

доткли́вий

-а, -е.

1》 Який любить казати дошкульні слова. Дотклива людина.

2》 перен. Дошкульний, гострий (про слова, холод і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. доткливий — доткли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доткливий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й...  Словник синонімів української мови
3. доткливий — ДОТКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить говорити дошкульні слова. Дотклива людина. 2. перен. Дошкульний, гострий (про слова, холод і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
4. доткливий — Доткливий, -а, -е 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).  Словник української мови Грінченка