Великий тлумачний словник сучасної мови

дотоптувати

дото́птувати

див. дотоптати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дотоптувати — дото́птувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дотоптувати — ДОТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех. Закінчувати топтати що-небудь; топтати до кінця. *Образно. Мотрина Дарій, що дотоптувала стежкою життя п’ятий десяток літ, розгублено позирала ззаду на схвильованих дівчат (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 243).  Словник української мови в 11 томах