дотягнути

дотягну́ти

див. дотягати.

Значення в інших словниках

1. дотягнути — дотягну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дотягнути — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови
3. дотягнути — ДОТЯГНУ́ТИ див. дотяга́ти.  Словник української мови в 11 томах