дотягати

дотяга́ти

-аю, -аєш і дотягувати, -ую, -уєш, недок., дотягти і дотягнути, -тягну, -тягнеш; мин. ч. дотяг, -ла, -ло; док.

1》 перех. Тягнучи кого-, що-небудь, доставляти до певного місця.

|| розм. З труднощами доводити до якого-небудь місця літак, машину і т. ін.

2》 тільки док., неперех., перен., розм. Ледве дійти, доїхати, насилу добратися куди-небудь, до чого-небудь.

3》 тільки док., перех., перен., розм. З труднощами довезти, донести, доставити кого-, що-небудь.

4》 перех. Проводити, прокладати щось до якого-небудь місця, до якої-небудь межі.

5》 перех. і неперех., перен. Доводити почате до кінця, до якої-небудь межі (перев. докладаючи великих зусиль).

6》 неперех., розм. Зазнаючи різних ускладнень, добувати, витримувати до певного строку.

|| перех. і неперех. Жити, існувати якийсь строк або до якого-небудь строку; доживати.

7》 перех. Співати до кінця; доспівувати. Дотягти пісню.

8》 перех., розм. Затримувати, відтягувати виконання чого-небудь до певного часу.

9》 перех., розм. Докурювати (перев. жадібно).

Значення в інших словниках

1. дотягати — дотяга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дотягати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови
3. дотягати — ДОТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ДОТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОТЯГТИ́ і ДОТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. дотя́г, ла́, ло́ і дотягну́в, ла, ло; док. 1. перех. Тягнучи кого-, що-небудь, доставляти до певного місця.  Словник української мови в 11 томах
4. дотягати — Дотягати, -гаю, -єш сов. в. дотягти, -гну, -неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.  Словник української мови Грінченка