дотягати

Дотягати, -гаю, -єш

сов. в. дотягти, -гну, -неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.

Значення в інших словниках

1. дотягати — дотяга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дотягати — -аю, -аєш і дотягувати, -ую, -уєш, недок., дотягти і дотягнути, -тягну, -тягнеш; мин. ч. дотяг, -ла, -ло; док. 1》 перех. Тягнучи кого-, що-небудь, доставляти до певного місця. || розм. З труднощами доводити до якого-небудь місця літак, машину і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дотягати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. дотягати — ДОТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ДОТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОТЯГТИ́ і ДОТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. дотя́г, ла́, ло́ і дотягну́в, ла, ло; док. 1. перех. Тягнучи кого-, що-небудь, доставляти до певного місця.  Словник української мови в 11 томах