доха

доха́

-и, ж.

Верхній одяг з хутряним верхом і з такою самою підкладкою.

Значення в інших словниках

1. Доха — До́ха іменник жіночого роду столиця Катару  Орфографічний словник української мови
2. доха — ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча).  Словник синонімів української мови
3. доха — ДОХА́, и́, ж. Верхній одяг з хутряним верхом і з такою самою підкладкою. Господар машини, зодягнений у масивну рудувату доху.., почав обережно, ніби вагаючись, наближатись до Турбая (Руд., Остання шабля, 1959, 81).  Словник української мови в 11 томах