доха
ДОХА́, и́, ж. Верхній одяг з хутряним верхом і з такою самою підкладкою.
Господар машини, зодягнений у масивну рудувату доху.., почав обережно, ніби вагаючись, наближатись до Турбая (Руд., Остання шабля, 1959, 81).
Словник української мови (СУМ-11)