дочовгати

дочо́вгати

-аю, -аєш, док., розм.

Не поспішаючи, поволі, з труднощами дійти, добратися куди-небудь, до якогось місця.

Значення в інших словниках

1. дочовгати — дочо́вгати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дочовгати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал.  Словник синонімів української мови
3. дочовгати — ДОЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. Не поспішаючи, поволі, з труднощами дійти, добратися куди-небудь, до якогось місця. — Додому мені пора вирушати, бо поки дочовгаю, то вже й звечоріє надворі (Шиян, Гроза.., 1956. 544).  Словник української мови в 11 томах