дочовгати
ДОЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. Не поспішаючи, поволі, з труднощами дійти, добратися куди-небудь, до якогось місця.
— Додому мені пора вирушати, бо поки дочовгаю, то вже й звечоріє надворі (Шиян, Гроза.., 1956. 544).
Словник української мови (СУМ-11)